Natalija Cholpan
E-Portfolio
Застосування комп'ютерних технологій
при вивченні іноземної мови
У наш час знання іноземної мови має дуже велике значення. Розширення та поглиблення зв'язків між державами світу підвищують запит на спеціалістів зі знанням іноземних мов. Вивчення іноземної мови стає важливим як для професійного розвитку, так і для особистісного розвитку взагалі.
Більшість дітей приходять психологічно підготовленими до школи, але в процесі навчання вони стикаються з певними труднощами. У педагогіці та психології виділяють різні типи труднощів, один з яких пов'язаний з труднощами оволодіння навчальним матеріалом. Як наслідок наступає апатія, байдужість, зниження рівня мотивації до навчання. Вивчення мотивації навчальної діяльності є центральною проблемою дидактики та педагогічної психології.
Одним з компонентів підвищення рівня мотивації учіння виступають комп'ютерні технології. Комп'ютер природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагає значно урізноманітнити процес навчання. Ні для кого не є новиною, що дитина опановує комп'ютер раніше, ніж навчається грамотно писати та критично читати. Тож, застосування на заняттях комп'ютерних навчальних програм - це досить ефективний та доцільний засіб у навчанні іноземної мови, спрямований на розвиток комунікативних здібностей учнів. Крім цього використання комп'ютерних технологій у викладанні іноземної мови дозволяє відійти від традиційних форм навчання й підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів і оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил, а також подолати монотонність заняття при формуванні мовленнєвої та комунікативної компетенції учнів при навчанні іноземній мові.
Таким чином, такі умови та потреби сучасного життя зумовили виникнення нового напрямку у вивченні іноземної мови - застосування таких інноваційних технологій, як комп'ютеризоване навчання.
Комп'ютеризоване навчання на уроках іноземної мови реалізується на таких принципах, як:
-
індивідуалізація (можливість персонально працювати з кожним учнем. враховуючи його здібності, рівень знань, умінь та навичок);
-
диференціація (можливість обирати та пропонувати учням необхідні варіанти навчальних завдань, певної складності й кількості та у такій послідовності, що відповідає їхнім пізнавальним можливостям, рівню знань та умінь);
-
інтенсифікація (наявність різних засобів презентації навчального матеріалу, його структурування з широким залученням інтерактивних видів і форм робіт).
Упровадження інноваційних технологій, зокрема, використання комп'ютерних навчальних програм на заняттях проходить трьома етапами:
І етап - це формування лексичних та граматичних навичок з теми. Під час цього етапу комп'ютер виступає в ролі терплячого репетитора, враховуючи індивідуальні особливості учня, якому інколи потрібно багато разів повторити одну й ту саму фразу;
ІІ етап - на цьому етапі проходить удосконалення мовних навичок та використання тих фраз та речень, які закріплювались на першому етапі, в діалозі з комп'ютером. Учень має вибрати один з трьох поданих комп'ютером варіантів з вірною відповіддю та вчасно відповісти на фразу, подану комп'ютером. Крім цього під час діалогу учня з комп'ютером екран висвітлює фотографії що стосуються теми діалогу;
ІІІ етап - це засвоєння матеріалу, розвиток умінь вживати лексичні та граматичні знання набуті під час попередніх двох етапів. Учням пропонуються граматичні та лексичні завдання, наприклад: поставити слова у вірній послідовності, щоб було вірно побудоване речення; дібрати до запропонованих слів (які зустрічалися протягом двох попередніх етапів) антоніми чи синоніми; вставити за змістом слова у фрази або речення.
Після проходження цих етапів учень може побачити, наскільки успішно він працював протягом заняття подивившись результати уроку.
Таким чином, впровадження та застосування комп'ютерних навчальних програм на уроках іноземної мови це:
- ефективний допоміжний технічний наочно-слуховий засіб
- допоміжний засіб учбово-пізнавальної діяльності учнів;
- засіб підвищення мотивації та бажання учнів вивчати іноземну мову;
- швидкий та ефективний засіб оцінювання та контролю знань, вмінь та навичок учнів.
Комп'ютерне навчання у порівнянні з традиційним :
Традиційне навчання
Друкований текст
(лише текст без інших додаткових джерел).
Низька мотивація й зацікавленість у навчанні.
Обмежена кількість інформації
Контроль учителя
Комп'ютерне навчання
Мультимедійний текст
(відео-, аудіоможливості)
Висока мотивація і зацікавленість у навчанні.
Велика кількість автентичної
інформації.
Самоконтроль і координація
навчального процесу вчителем.
Можливості чути носіїв мови, ознайомлення з культурою країн, мова яких вивчається.
В останні роки в торговій мережі поряд з підручниками, посібниками та зошитами з'явилося чимало мультимедійних навчальних курсів з іноземних мов На екран із текстовою інформацією подається різноманітна графіка (статичні зображення, малюнки, фотографії, схеми, таблиці, мультиплікація, динамічні зображення, відеофрагменти) і звук (мова, музика, функціональні шуми й звуки) Текст і зображення можуть бути кольоровими, супроводжуватися фонограмою та звуковими ефектами. Німецькі видавництва пропонують нам широкий вибір підручників, СD та DVD компакт-дисків, художньої та навчальної літератури. Мене зацікавив навчальний курс Тhетеп акtиеll. Я придбала першу частину цього курсу та мультимедійний диск до нього. Структура курсу Тhетеп - 10 найбільш уживаніших тем по 5 уроків . Навчальний матеріал представлений всіма видами діяльності: говоріння, прослуховування, читання та письма. Кожна тема починається ілюстрованою сторінкою, яка містить деякі важливі слова, вводить в тему та спонукає до невимушеної бесіди, активізує попередні знання учнів. Мультимедійний компакт-диск пропонує велику кількість навчальних вправ за всіма видами навчальної діяльності.
У своїй практиці я почала використовувати на уроках елементи роботи з комп'ютером , а саме: вправи на збагачення лексичного запасу , вправи для розвитку навиків читання та аудіювалия, тренувальні вправи на засвоєння граматичних правил. Зміст текстів та вправ я підбирала відповідно до теми, яка вивчалася згідно календарно-тематичного планування.
У цьому навчальному році я маю змогу використовувати навчальний курс Тhетеп акtиеll на уроках німецької мови у 5 класі. Оскільки з варіативної частини виділено одну додаткову годину посиленого вивчення німецької мови. Цю годину я використала для факультативу, який назвала „Актуальна німецька". Календарно-тематичне планування розробила на основі підручника Тhетеп акtиеll. Заняття проходять у комп'ютерному класі.
Всі теми вводяться діалогами, що є наближеними до реальної ситуації. Учні мають можливість прослуховувати їх декілька разів, повторювати репліки та опрацьовувати їх різними способами: інсценування з допомогою „суфлерів", відтворення послідовності реплік, розподіл реплік між учасниками діалогу, заповнення таблиць інформацією з діалогів. Всі види роботи супроводжуються озвученим текстом, фотографіями, малюнками та анімацією. Програма курсу передбачає можливість самоконтролю. За допомогою кольорових та звукових сигналів учень контролює кожну виконану дію.
Розуміння текстів для аудіювання та читання відбувається за допомогою вправ , що націлюють учнів на сприйняття ключових фраз. Кожна з таких вправ має функцію самоконтролю.
Навчання письма проходить паралельно із засвоєнням лексики та граматичних явищ. Учні набирають на клавіатурі пропущені слова, виправляючи допущені помилки у написаних словах, вибирають правильний варіант написання
слова чи пишуть його по буквах, які озвучує диктор. І знову колір і звуковий сигнал оцінює правильність виконаного завдання.
Учням подобаються такі уроки, помітно зріс інтерес до вивчення німецької мови, сильніші учні вдосконалюють свої знання, а слабші мають непогані результати , а відповідно і більшу впевненість у своїх силах.
Моя роль як учителя на таких уроках полягає в тому , щоб пояснити зміст завдання, спосіб його виконання. Я контролюю темп роботи кожного учня, коригую обсяг виучуваного матеріалу, залежно від рівня знань та здібностей учнів розподіляю час для роботи над вивченням окремих розділів теми. Кожен урок починається з повідомлення теми та мети уроку, з пояснення способів її досягнення та з визначення обсягу навчального матеріалу.
Можна багато дискутувати про ефективність та доцільність використання інформаційних технологій на уроках, але не використовувати їх було б безглуздям. Можливості сучасного уроку й системи освіти взагалі значно розширюються завдяки використанню мультимедійних, інтерактивній технологій, Інтернету. Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдання виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з інформацією.
Література
І.Богданов І., Сергеєв О. Школа сідає за комп'ютер (практична можливість та дидактична доцільність інформаційних технологій) // Відкритті урок. - 2004. - № 1-2. - С. і8-20.
Грецька О.О. Використання електронних енциклопедій у навчанні іноземних мов /'/ іноземні мови. - 2002. - № 2. - С. 38-40.
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (іноземні мови) Іноземні мови. - 2004. - № 1. - С. 3-8. «
Кужель О. М. Можливості використання мультимедійних курсів > навчанні читання на початковому ступені середньої школи // Іноземні мови. 2001.-№ 2.-С. 8-10.
Палій О. А. Методичний огляд мультимедійних комп'ютерних курсів з німецької мови//Іноземні мови. 2001. № І. ('. т>2 64.
Ск&чій Л. І. Використання інформаційних ісхнодогій у формуванні професійної компетенції майбутнього вчителя іноземних мов // Іноземні мови.
2003.-№ 4.-С. 5-9.
Формування мовленнєвої, лінгвосоціокультурної
та лінгвістичної компетенції учнів
на уроках іноземної мови
/коментар до презентації/
1.
На сучасному етапі розвитку загальної середньої освіти методика навчання іноземних мов висуває п'ять основних цілей навчання: практична, виховна, освітня, розвивальна і професійно орієнтована.
Практична мета навчання ІМ передбачає практичне опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях. Це мета формування іншомовної комунікативної компетенції.
2.
Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано в «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів». Під поняттям «компетентнісний підхід» у навчанні IМ розуміють насамперед спрямованість освітнього процесу на формування в учнів іншомовної комунікативної компетенції з одночасним формуванням ключових компетенцій.
Компетенції є сумою знань, умінь та характерних рис, що дозволяє особистості виконувати певні дії.
Загальні компетенції - це ті, що не є специфічними для мовлення, але гакі, що необхідні для будь-якого роду діяльності, у тому числі й мовленнєвої.
Комунікативні мовні компетенції - це такі, які забезпечують людині можливість діяти, застосовуючи специфічні лінгвістичні засоби.
3.
Іншомовна комунікативна компетенція - здатність успішно вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії з носіями мови, яка вивчається, у відповідності до норм і культурних традицій в умовах прямого й опосередкованого контактів.
Мета формування ІКК навчити учнів вирішувати завдання взаєморозуміння і взаємодії з носіями виучуваної мови у відповідності до норм і традицій культури цієї мови в умовах прямого й опосередкованого контактів.
В узагальненому вигляді компетенція включає знання, навички, вміння, досвід діяльності, вміння працювати самостійно. У процесі формування ІКК послідовність надання учням знань, формування навичок і розвиток умінь може бути різною. Так, учні можуть набувати знань одночасно з оволодінням мовленнєвими навичками і вміннями.
Метою формування ІКК є не накопичення обсягу знань, навичок і вмінь, а власне здатність використовувати їх в іншомовній діяльності
4.
При цьому слід зазначити, що згідно Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти2 існує три основні рівні сформованості даної компетенції: А - елементарного користувача, В - незалежного користувача, С - досвідченого користувача. Згідно чинної Програми з ІМ для загальноосвітніх середніх навчальних закладів учні початкової школи мають досягти рівня А1 («відкриття»), учні основної школи - рівня А2 («виживання»), а старшої - В1 + («ускладненого рубіжного»)
5.
Найчастіше вчені включають до складу ІКК такі компоненти-компетенції: мовленнєву, лінгвосоціокультурну компетенцію, лінгвістичну, навчальну і стратегічну.
6.
Мовленнєва компетенція - володіння способами формування і формулювання думок за допомогою мови, яка забезпечує можливість організувати і здійснити мовленнєву дію (реалізувати комунікативний намір), а також здатність користуватися такими способами для розуміння думок інших людей і висловлювання власних суджень[1].
7.
Іншомовна мовленнєва компетенція включає низку компетенцій: в аудіюванні, в говорінні, у читанні, у письмі та перекладі.
8.
В узагальненому вигляді мовленнєві компетенції зумовлюють здатність учнів:
- розуміти зі слуху зміст автентичних текстів: здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах ):
читати автентичні тексти різних жанрів і видів із
різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як
джерело різноманітної інформації і як засіб
оволодіння нею;
• здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
• реалізувати функції медіатора (посередника) культур у процесі міжкультурної комунікації;
• використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.
9.
Мовлення завжди ситуативне, ситуація ж, у свою чергу, визначається місцем і часом, особливостями партнерів зі спілкування, метою спілкування і готовністю до нього, особливостями культури народу, мова якого вивчається, і т. ін. Для адекватного вирішення завдань спілкування у кожному конкретному випадку, крім мовленнєвої компетенції, учням необхідна ще й сформована лінгвосоціокультурна компетенція.
Лінгвосоціокультурна компетенція - це сукупність кількох компетенцій: соціолінгвістичної, соціокультурної і соціальної .
10.
Соціолінгвістична компетенція - це здатність здійснювати вибір мовних форм, використовувати їх і перетворювати відповідно до контексту, а також усвідомлення зв'язків між мовою (мовами) і явищами суспільного життя.
Щоб навчитися цього, учням важливо знати семантичні особливості слів і виразів, їх зміну в залежності від стилю і характеру спілкування, того ефекту,який вони можуть справити на співрозмовника. Формування цієї компетенції починається на етапі відбору мовного і мовленнєвого матеріалу авторами підручників. У процесі навчання фонетики, лексики, граматики на засадах комунікативного підходу вчитель має враховувати і формувати соціолінгвістичний досвід учнів. Аналіз будь-якого автентичного матеріалу дає масу прикладів, цінних як у практичному, так і в розвивальному і виховному аспектах. Мова відображає особливості життя людей і дозволяє багато чого зрозуміти й узнати про культуру різних країн, мова яких вивчається.
11.
Соціокультурна компетенція - це сукупність знань про країну, мова якої вивчається, національно-культурних особливостей соціальної і мовленнєвої поведінки носіїв мови, а також здатність користуватися такими знаннями у процесі спілкування з урахуванням звичаїв, правил поведінки, норм етикету, соціальних умов і стереотипів поведінки носіїв мови.
Формування в учнів ІКК передбачає навчання спілкування цією мовою, під яким мається на увазі не просто діалог на рівні індивідуумів, а готовність і здатність до ведення діалогу культур. У Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи йдеться про те, що багату спадщину різноманітних мов і культур Європи необхідно охороняти й розвивати, а зусилля в галузі освіти необхідно спрямовувати на запобігання взаємному нерозумінню, обумовленому відмінностями мов, перетворивши мовний бар'єр на джерело взаємного збагачення культур і широкого діалогу-співпраці
12.
Соціальна компетенція - це здатність вступати в комунікативні стосунки з іншими людьми, орієнтуватися у соціальній ситуації і керувати нею.
Вона передбачає готовність і бажання взаємодіяти з іншими, впевненість в собі, а також уміння поставити себе па місце іншого і здатність вирішувати ситуації, що склалися; дуже важливо сформувати почуття толерантності, тобто готовності вислухати і зрозуміти точку зору, відмінну від вашої.
13.
Передумовою успішного формування мовленнєвих і лінгвосоціокультурної компетенцій є достатній рівень сформованості мовних компетенцій.
Мовна (лінгвістична) компетенція - здатність учня практично користуватися мовною системою відповідно до норм конкретної мови і культури на основі набутих знань про рівневу структуру цієї системи та усвідомлення особливостей мовних явищ.
Передбачається формування мовленнєвих навичок та оволодіння певною сумою відповідних мовних питань, пов'язаних з різними аспектами мови - лексикою, фонетикою, граматикою, а також з навчанням техніки читання і письма. При цьому необхідно визначити, які лексичні одиниці, граматичні структури, фонеми тощо необхідні учням початкової, основної або старшої школи для забезпечення ефективної взаємодії на мові, яка вивчається.
Отже,
мовленнєва компетенція включає чотири види компетенцій: уміння в аудіюванні, говорінні, читанні письмі; 7.
14.
мовна компетенція включає мовні знання (лексичні, граматичі фонетичні та орфографічні) і відповідні навички. 14.
Про взаємозв’язок
Формування мовленнєвих умінь неможливе без оволодіння мовним матеріалом Але лише знання мовного матеріалу не забезпечує формування мовленнєвих умінь, необхідні ще й навички володіння цим матеріалом для того, щоб надавати та розпізнавати інформацію. Мовленнєві навички є складовою частиною мовленнєвих умінь.
Так, компетенція у говорінні включає компетенцію в діалогічному мовленні та компетенцію в монологічному мовленні, отже в учнів необхідно розвивати навички користуватися обома формами мовлення. Лексична компетенція включає лексичні знання і мовленнєві лексичні навички, граматична — граматичні знання і мовленнєві граматичні навички; фонологічна — фонетичні знання та мовленнєві слухо-вимовні навички тощо.
15.
Отже, усі вищеперелічені компетенції тісно пов'язані між собою, а швидкість і якість їх формування значною мірою залежать від рівня сформованості навчально-стратегічної компетенції.
Навчально-стратегічна компетенція складається із двох компетенцій: навчальної і стратегічної.
Навчальна компетенція - здатність учня користуватися раціональними прийомами розумової праці, стратегіями оволодіння мовленнєвими, лінгвосоціокультурними і мовними компетенціями; самостійно удосконалюватися в міжкультурному спілкуванні.
У навчальному процесі з ІМ увага приділяється як загальним, так і спеціальним навчальним умінням і стратегіям. Перш за все, йдеться про здатність учнів до самостійного й відповідального навчання, здатність і вміння співпрацювати з іншими учнями.
16.
Стратегічна компетенція
уміння вибирати ефективні стратегії для вирішення комунікативних завдань;
уміння самостійно здобувати , використовувати та оцінювати свої знання, планувати навчальний процес;
здатність користуватися стратегіями міжкультурного спілкування.
Висновок
17.
Таким чином, практична мета навчання ЇМ у середніх навчальних закладах в узагальненому вигляді повинна бути спрямована на вирішення наступних завдань:
• формування в учнів мовленнєвих компетенцій в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі і перекладі; навчання ІМ як засобу спілкування на міжнародному рівні;
• формування в учнів лінгвосоціокультурної компетенції; ознайомлення з національно-культурними особливостями країни, мова якої вивчається, і розвиток умінь моделювати свою мовленнєву/немов- леннєву поведінку згідно цих особливостей;
• формування в учнів мовних компетенцій: фонетичної, лексичної, граматичної, у техніці читання і письма;
• формування навичок вибирати лінгвістичну форму і спосіб висловлювання, що є адекватними ситуації спілкування, цілям і намірам, соціальним і функціональним ролям партнерів по спілкуванню; формування мовної усвідомленості.
• формування в учнів навчально-стратегічної компетенції;